26 травня 2022 р. на педагогічному факультеті з ініціативи кафедри педагогіки початкової освіти відбувся круглий стіл на тему «Молодь і освіта в умовах викликів ХХІ століття». У заході взяли участь науковці та студентська молодь із 15 закладів вищої освіти України, у тому числі з Херсонського державного університету, університетів, розміщених на територіях, звільнених від окупації (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка), а також Державної академії прикладних наук у
м. Хелмі, Карпатського державного університету в м. Кросно, Республіка Польща. Модератори заходу: доктор пед. наук, завідувач кафедри педагогіки початкової освіти Марія Оліяр, доктор пед. наук, доцент кафедри педагогіки початкової освіти Галина Русин.
У вітальному слові проректор з науково-педагогічної роботи Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор фізико-математичних наук, професор Сергій Шарин зазначив, що в умовах війни в Україні з’явилося чимало викликів, на які прагнуть дати відповідь досвідчені та молоді вчені України і зарубіжжя, а тому важливо в процесі роботи круглого столу запропонувати нові підходи до вирішення освітніх проблем сьогодення.
Учасники круглого столу взяли участь у роботі трьох дискусійних панелей: 1. Університет online в умовах війни: проблема забезпечення якості вищої освіти. 2. Актуальні напрями наукових досліджень у соціальній сфері. 3. Інноваційні методи і технології в сучасному освітньому просторі. Актуальні проблеми початкової освіти в Україні та зарубіжжі.
Під час виступів та дискусій увагу учасників привернули проблеми організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання, епідеміологічних та військових обмежень, психологічної допомоги переміщеним особам, академічної мобільності українських школярів, волонтерства, розвитку інклюзивної освіти, педагогіки партнерства, інноваційних освітніх технологій та ін. Зокрема, доктори педагогічних наук, професори кафедри педагогіки початкової освіти Марія Оліяр, Олена Будник, Інна Червінська започаткували дискусію про переваги та недоліки дистанційної освіти, рокрили проблеми цифрової трансформації освіти та науки в умовах війни, медіаграмотності як основи інформаційної безпеки в умовах воєнного стану. Доктор педагогічних наук, професор, декан педагогічного факультету Херсонського державного університету Любов Петухова поділилася досвідом організації логістики освітніх бізнес-процесів в умовах окупації.
Значну увгу було приділено проблемі використання інноваційних технологій в освітньому процесі ЗВО та початкової школи. Зокрема, доктор філологічних наук, професор Ольга Деркачова поділилася науковими напрацюваннями з проблеми формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів засобами інклюзивних коміксів. Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки початкової освіти та освітнього менеджменту Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Надія Білоусова висвітлила власний досвід використання графічних організаторів в освітньому процесі ЗВО. Студенти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Альона Слободянюк, Валентина Вайда, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Вікторія Кононенко, Тетяна Скрипаль розповіли про результати своїх наукових досліджень з проблем організації педагогіки партнерства в НУШ, інтегрованого навчання в початковій школі, розвитку критичного мислення учнів та ін.
Доктор педагогіки, старший викладач кафедри педагогіки Державної академії прикладних наук в м. Хелмі (Республіка Польща) Halina Bejger розповіла про способи підтримки дітей, у тому числі українських переселенців, що перебувають у стані психологічної кризи, в польській системі освіти. До обговорення проблеми долучилися студенти Golczewska Joanna, Chybiak Katarzyna, Cieslik Agat, які здійснюють наукові дослідження під керівництвом п. Н. Bejger Вони зупинилися на проблемах агресивної поведінки дітей, значення сім’ї у вихованні дітей у сучасних умовах.
Актуальні соціальні проблеми підліткового виховання, дітей вулиці, а також практичні аспекти розвитку інклюзивної освіти розкрили доктор педагогічних наук, викладач кафедри педагогіки Карпатського державниого університету в м. Кросно (Республіка Польща) Beata A. Piechota та студенти її наукової школи (Rysz Anna, Maciejewska Agnieszka, Zając Katarzyna, Cudo Klaudia, Prajsnar Klaudia, Bogusz Aleksandra).
Багато уваги в процесі обговорення наукових проблем було приділено питанням психологічної допомоги дітям під час війни (к. псих. наук, викладач кафедри загальної та клінічної психології Прикарпатського університету Вероніка Шкраб’юк, к. пед. н., завідувач кафедри теорії і методик початкової освіти Рівненського державного гуманітарного університету Тетяна Суржук та ін.).
В центрі уваги учасників була також волонтерська діяльність в умовах війни. Зокрема, доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки початкової освіти Прикарпатського університету Олександра Лисенко поділилася досвідом забезпечення академічної мобільності українських школярів – вимушених переселенців – у Республіці Польща. Студентка 3 курсу спеціальності «Соціальна робота» Прикарпатського університету Оксана Олійник, а також студентка 3 курсу факультету психології та соціальної роботи Ніжинського університету розповіли про молодіжне волонтерство під час російсько-української війни, про спільні кроки патріотичної української молоді до Перемоги.
Під час роботи круглого столу кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії і методики початкової освіти Волинського національного університету імені Лесі Українки Ірина Кашуб’як провела майстер-клас «Лайфхаки дистанційного навчання в новій українській школі», у процесі якого запропонувала низку цікавих цифрових інструментів для педагогів початкової школи.
Загалом робота круглого столу була схарактеризована учасниками як цікава, успішна і плідна, зроблено висновок, що спілкування в такому форматі, варто продовжити. За підсумками роботи круглого столу визначено такі основні напрями підвищення якості вищої педагогічної освіти, як трансформації системи менеджменту, оцінювання якості, дидактики, технологій; активний перехід університетської освіти до студентоцентричної моделі; покращення якості освітніх програм, оновлення їх структури і змісту; подальший розвиток інтегрованої цифрової інфраструктури університетів; використання нових технологій та моделей діяльності викладача у контексті змішаного навчання із значним посиленням зворотного зв’язку зі студентами; виконання викладачами низки нових функцій; покращення роботи зі студентами, що складають групу ризику; надання можливості здобувачам освіти для поєднання роботи та освіти.
