Всеукраїнська студентська науково-практична інтернет-конференція «Розвиток особистості молодшого школяра: сучасні реалії та перспективи» відбулася 27-28 жовтня на базі кафедри педагогіки початкової освіти Педагогічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Цьогоріч науковий форум проходив під егідою Міністерства освіти і науки України разом із представниками більш ніж 30-ти закладів вищої освіти України з різних регіонів нашої держави. Загалом більше 300 учасників. Модерувала захід доцентка кафедри педагогіки початкової освіти Оксана Кіліченко.
У межах програми конференції відбулося пленарне та секційне засідання. Як зазначила завідувачка кафедри педагогіки початкової освіти Педагогічного факультету, професорка Марія Оліяр, кожного року конференція об’єднує чимало молодих науковців, їхніх наукових керівників з різних куточків України, і географія, яку вона охоплює, постійно розширюється. На її думку, це добра нагода обмінятися досвідом, думками та напрацюваннями з метою впровадження в освітній процес.
На пленарному засіданні виступили:
Шищак Андріана, здобувачка третього (освітньо-наукового) рівня Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, яка з’ясувала сутність поняття «вміння безпечно поводитися в інтернеті» як сформованої на основі знань та досвіду здатності виконувати онлайн-діяльність без шкоди для власного здоров’я, здоров’я інших та матеріального становища; визначила засоби формування вмінь безпечної поведінки учнів початкової школи в інтернеті та обґрунтувала специфіку їх використання.
Здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти Хортицької національної академії (м. Запоріжжя, Україна) Карпачов Кирило розкрив проблему, яка є важливою в умовах російської агресії, а саме: «Актуальність формування навичок інформаційної безпеки у молодших школярів, як складової їх інформаційної компетентності» і констатував, що питання формування в учнів початкових класів компетентності щодо протидії інформаційним впливам недостатньо розроблено і потребує додаткових наукових розвідок.
У доповіді Шпеко Анни – здобувачки третього (освітньо-наукового) рівня, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка наголошено на важливості та актуальності впровадження соціально-емоційного навчання. Подано завдання, які доцільно використовувати вчителю в освітньому процесі, зокрема під час дистанційного навчання, що сприяють емоційному збагаченню школярів розвитку ключових навичок СЕН: соціальна свідомість, самоуправління, самосвідомість, відповідальне прийняття рішень та побудова стосунків. Наведено конкретні приклади застосування цих завдань у ЗЗСО засобами цифрових технологій.
Гінчук Дар’я – здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» проаналізувала способи вивчення українського алфавіту з використанням мнемотехніки.
Левчук Дар’я, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, проаналізувала досвід впровадження сучасних інноваційних технологій в освітній процес на уроках мовно-літературного циклу в початковій ланці освіти, а саме розкрила нaслідувaння освітян щодо впровaдження в нaвчaльний процес ротаційної систeми «Щодeннi 5».
Дождікова Дар’я, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», зазначила, що використовуючи ігрові технології в навчальній діяльності необхідно творчо працювати не тільки учням, а й вчителям, постійно розвивати власні навички навчати дітей.
На думку, Гаврилів Марія, здобувачки другого (магістерського) рівня вищої освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника проблема читацької активності учнів є предметом уваги не тільки науковців, педагогів, а й бібліотечних працівників, громадських активістів, органів державної влади тощо. Як в Україні, так і у світі освітяни наголошують на кризі дитячого читання: школярі втрачають інтерес до художньої літератури, у них відсутня мотивація до читання, відповідно – низький рівень читацьких практик. У провідних країнах світу (Канада, Велика Британія, Швеція, Норвегія, Данія, Фінляндія, ФРН, Франція, Польща та ін.) завдяки активній діяльності освітніх, культурних, політичних еліт здійснено ефективні спроби протидіяти цьому, постійно проводять моніторинг читацької грамотності, удосконалюють засоби і форми прилучення до читання дітей, юнацтва та дорослих, асигнують у розвиток книгодрукування, бібліотечної справи, ініціатив щодо промоції читання з-поміж дітей тощо.
Секційні засідання відбулися у формі інтернет-обговорень. За результатами роботи конференції сформований збірник матеріалів.
Конференція – ще одне свідчення єдності українців, бо навіть у складні часи війни формується і зростає плеяда молодих науковців, які піднімуть українську науку на нові вершини
