ВИКЛАДАЧІ УНІВЕРСИТЕТУ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ «ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНА КУЛЬТУРА МАЙБУТНЬОГО ЛІКАРЯ: ЛІНГВІСТИЧНИЙ, ПЕДАГОГІЧНИЙ ТА ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТИ»

     3-4 червня 2021 року в Тернопільському національному медичному  університет і імені І. Я. Горбачевського МОЗ України відбувалася Науково-практична конференція з міжнародною участю «Професійно-комунікативна культура майбутнього лікаря: лінгвістичний, педагогічний та філософський аспекти», у якій  узяли участь викладачі та студенти – волонтери «Університету обдарованої дитини» (Марія Багрій, Галина Білавич, Наталія Благун,  Леся Височан, Олеся Власій,  Михайло Гнатюк, Ірина Гуменюк,  Ольга Деркачова,  Олег Довгий, Любомира Ілійчук, Марія Клепар, Світлана Мальона,   Оксана Протас,  Руслана Романишин,  Галина Русин, Борис Савчук, Олена Скиданчук, Лариса Сливка, Оксана Цюняк, Мар’яна Перчик, Ангеліна Павлюк, Марія Пилипів) та ін.

На конференції обговорили низку актуальних питань: якості вищої освіти в порівняльно-історичній ретроспективі; стратегій розвитку та трансформаційних процесів освіти й медицини; професійно-комунікативної підготовки майбутнього фахівця; педагогічних, філософських та психолінгвістичних проблем змісту та організації навчального процесу в професійно-комунікативній підготовці майбутнього фахівця (лікаря); виховання особистості майбутнього фахівця в процесі професійної підготовки; перспективності зарубіжного досвіду в Україні в контексті професійно-комунікативної культури майбутнього спеціаліста; актуальних проблем дистанційного навчання в системі вищої в контексті професійно-комунікативної підготовки майбутнього фахівця та ін.

Як зазначили модератори конференції, доктори педагогічних наук, професори Тернопільського національного медичного   університету імені            І. Я. Горбачевського МОЗ України, Анатолій Вихрущ та Надія Федчишин, конференція передбачає розв’язання низки проблем, присвячених питанням лінгводидактики: мова в системі цінностей студентів; комунікативна компетентність студентів медичних університетів; лінгводидактика в умовах полікультурного середовища; закономірності успішного вивчення іноземних мов у закладах освіти України.

З великим зацікавленням учасники конференції заслухали виступи авторитетних українських учених у ділянці мовознавства:   Павла Гриценка, відомого в Україні та поза її межами дослідника, доктора філологічних наук, професора, директора Інституту української мови НАН України, автора понад 500 праць, який на форумі порушив проблеми функціонування української мови; Сергія Омельчука, знаного фахівця в царині української лінгводидактики, доктора педагогічних наук, дійсного  члена Української академії акмеології, професора кафедри слов’янської філології Херсонського державного університету, автора численних підручників, посібників, довідників з української мови, який презентував власне монографічне дослідження «Сучасна українська лінгводидактика: норми в термінології і мовна практика фахівців»; Олени Локшиної, докторки педагогічних наук, професорки, завідувачки відділу порівняльної педагогіки Інституту педагогіки НАПН України, яка наголосила на навичках як орієнтирі розвитку освіти і навчання ЄС у контексті викликів сучасності; Любові Струганець, докторки  філологічних наук, Заслуженого працівника освіти України, професорки кафедри української мови та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, яка актуалізувала проблему стилістики й культури мови в сучасній науковій парадигмі, та ін.

У режимі онлайн зв’язку до участі в  заході доєдналися співорганізатори конференції: Навчально-науковий інститут моделювання та аналізу патологічних процесів, Відділ    порівняльної педагогіки Інституту педагогіки НАПН України, кафедра іноземних мов Humboldt-Universität zu Berlin (Deutschland),     Universitea «Alexandru Ioan Cuza» IAŞI (Romania),  Trnavska univerzita v Trnave (Slovakia), Hob Български университет, (България). Виступили провідні фахівці з різних куточків України та світу, зокрема з Києва, Дрогобича, Харкова, Івано-Франківська, Запоріжжя, Донецька, Вінниці, Чернівців, Львова, Берліна, Гамбурга (Німеччина), Варшави (Польща), Софії (Болгарія), Праги (Чехія), Трнави (Словаччина). Під час засідань було заслухано й обговорено 40 наукових доповідей.